Вівторок, 19.03.2024, 08:43
На землі
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Технологія [0]
Законодавство [16]
Наше опитування
Чи потрібно відкривати ринок землі
Всього відповідей: 21
Форма входу
Статистика
 Матеріали
Головна » Статті » Законодавство

Закон України "Про ринок земель" (Частина 1)

Прийнятий у першому читанні 09.12.2011 р.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ринок земель


Цей Закон визначає правові та економічні засади організації і функціонування ринку земель, а також порядок проведення земельних торгів.


Розділ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

аукціон — форма проведення земельних торгів, за якою лот продається учаснику, що запропонував за нього найвищу ціну, зафіксовану у ході проведення торгів ліцитатором;

виконавець земельних торгів (виконавець) — юридична особа, яка має ліцензію на проведення земельних торгів та уклала з організатором договір про проведення продажу об’єкта торгів на земельних торгах;

гарантійний внесок — сума грошей (певна частка від стартової ціни продажу лота), яку вносять учасники земельних торгів як гарантію своїх платіжних зобов’язань у вигляді початкового завдатку;

державний оператор – спеціалізована державна установа, що створена Кабінетом Міністрів України у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, що забезпечує додержання єдиної процедури продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них на всій території України.

державний земельний банк – спеціалізований іпотечний банк, що створюється за рішенням Кабінету Міністрів України та має виключне право на здійснення діяльності на ринку земель сільськогосподарського призначення відповідно до вимог цього Закону, Закону "Про банки і банківську діяльність”, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України;

земельний масив — сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) придатних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства та несільськогосподарських угідь, необхідних для їх обслуговування (зокрема, земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами), що мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об’єктами тощо);

консолідація земель сільськогосподарського призначення — комплекс узгоджених заходів, що полягає в економічно обґрунтованому, добровільному об’єднанні земельних ділянок, розміщених в земельному масиві, та/або зміні їх меж, угідь з метою створення земельних ділянок сільськогосподарського призначення місце розташування, розміри, конфігурація та склад угідь яких забезпечують стале землекористування;

крок аукціону — мінімальна надбавка, на яку в ході аукціону здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота;

ліцитатор — ведучий земельного аукціону, що має спеціальну підготовку, і призначається виконавцем;

лот — об’єкт земельних торгів (земельна ділянка або права на неї) , що виставляється для продажу на торгах;

обіг земельних ділянок (прав на них) — перехід права на земельну ділянку від однієї особи до іншої на підставі правочинів, у тому числі укладених за результатами земельних торгів;

організатор земельних торгів (організатор) — фізична або юридична особа, орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування або державний виконавець під час виконання вимог передбачених законом виконавчих документів;

переможець земельних торгів (переможець) — особа з числа учасників земельних торгів, яка визначається у ході проведення земельних торгів та за результатами земельних торгів має право на укладення договору купівлі-продажу лота;

покупець — переможець, який уклав договір купівлі-продажу та здійснив у повному обсязі розрахунки за придбаний на аукціоні лот;

польові дороги, — дороги, спроектовані згідно з документацією із землеустрою, що використовуються для забезпечення доступу до земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

реєстраційний внесок — плата, що вноситься учасником за реєстрацію його участі у земельних торгах і використовується для організації та проведення таких торгів;

рівноцінні земельні ділянки — земельні ділянки сільськогосподарського призначення однакової площі, бонітування та складу угідь;

стартова ціна — вартість земельної ділянки (права на неї), з якої розпочинається продаж лота на торгах;

суб’єкти консолідації земель сільськогосподарського призначення —власники та користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розміщені в земельному масиві, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

учасник земельних торгів (учасник) — особа, яка відповідає встановленим законодавством вимогам, подала відповідні документи для участі в земельних торгах та зареєстрована виконавцем відповідно до цього Закону;

ціна продажу — фіксована ціна продажу земельної ділянки (права на неї), сплачена покупцем;

черезсмужжя — розташування між декількома земельними ділянками, які належать на праві власності одній особі і розташовані в одному земельному масиві, земельних ділянок, які належать на праві власності іншій особі;

Термін "контроль” та "пов’язана особа” вживається у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції”.

Стаття 2. Правове регулювання ринку земель

Правове регулювання ринку земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, цього Закону, Законів України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, "Про землеустрій”, "Про державний земельний кадастр”, "Про оцінку земель”, "Про охорону земель”, "Про захист економічної конкуренції”, законодавства про приватизацію та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Стаття 3. Суб’єкти та об’єкти ринку земель

1. Суб’єктами ринку земель є відчужувачі та набувачі земельних ділянок (прав на них):

2. Суб’єктами ринку земель сільськогосподарського призначення придатних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства є:

  • громадяни України;
  • територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;
  • держава в особі державного земельного банку, відповідних органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

3. Суб’єктами ринку земель несільськогосподарського призначення, земельних ділянок наданих для ведення садівництва, відповідно до статті 35 Земельного кодексу України, та несільськогосподарських угідь є:

  • громадяни України;територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;
  • держава в особі відповідних органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та державного виконавця;
  • іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
  • іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

4. Об’єктами ринку земель є:

  • земельні ділянки державної або комунальної власності, в тому числі разом з розташованими на них об’єктами, що підлягають приватизації, крім земельних ділянок, визначених частиною третьою статті 83 та частинами третьою, четвертою статті 84 Земельного кодексу України;
  • земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, або частки у праві спільної власності на земельні ділянки;
  • право оренди земельної ділянки на встановлений строк оренди або право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);частки у праві спільної власності на земельні ділянки.

Стаття 4. Органи, що здійснюють продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них здійснюють органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, відповідно до їх повноважень визначених Земельним кодексом України, або державний земельний банк.

Стаття 5. Інформування громадськості та врахування громадських інтересів під час здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них

1. Під час підготовки до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:

  • інформують населення через засоби масової інформації, зокрема через власні комунікаційні канали — офіційний веб-сайт, журнали, бюлетені, засновником яких є організатор за наявності, та/або офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності (прав на них);
  • залучають представників громадських організацій, а також землевласників і землекористувачів до участі в обговоренні заходів щодо розвитку ринку земель;
  • забезпечують врахування інтересів територіальних громад у ході розробки та здійснення заходів щодо розвитку ринку земель.

2. Під час розміщення оголошення про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них) на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення продажу, об’єктом продажу, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та безоплатно.

3. Розміщення оголошень про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них) на спеціалізованому Інтернет-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюється без стягнення плати.

Розділ ІІ ОБІГ ЗЕМЕЛЬ

Глава 2 Обіг земельних ділянок несільськогосподарського призначення

Стаття 6. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах

1. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, установлених частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень в порядку, встановленому статтею 128 Земельного кодексу України.

Стаття 7. Передача в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності несільськогосподарського призначення на неконкурентних засадах

1. Передача в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, установлених частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Стаття 8. Продаж земельних ділянок разом з об’єктами, які підлягають приватизації

1. Продаж земельних ділянок державної власності (права на їх оренду) разом з розташованими на них об’єктами, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації з врахуванням вимог законодавства про приватизацію.

2. Рішення державного органу приватизації про продаж об’єкта приватизації, про внесення земельної ділянки державної власності до статутного капіталу господарського товариства є підставою для розроблення документації із землеустрою.

Стаття 9. Продаж та передача у користування земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб

1. Продаж та передача у користування земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за ініціативою їх власників.

2. У разі продажу частки у спільній власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення переважне право купівлі такої частки мають інші співвласники.

3. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Глава 3. Обіг земель сільськогосподарського призначення 

Стаття 10. Обмеження щодо набуття у власність земель сільськогосподарського призначення 

1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення придатні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть набувати у власність за цивільно-правовими договорами лише:

  • громадяни України;
  • держава в особі державного земельного банку, відповідних органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
  • територіальна громада села, селища, міста в особі сільських, селищних, міських рад.

2. Іноземці, особи без громадянства, юридичні особи не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими договорами.

3. Іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, які після набрання чинності цим Законом набуватимуть право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення зобов’язані відчужити їх протягом одного року з дати набуття.

4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які не були відчужені в установлений строк особами, що зазначені у частині третій цієї статті, підлягають примусовому відчуженню за рішенням суду. Позов про примусове відчуження таких земельних ділянок подається територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районі (місті).

5. Особи, зазначені у частині третій цієї статті, не мають права обтяжувати належні їм земельні ділянки сільськогосподарського призначення правами третіх осіб, в тому числі передавати їх у користування, заставу, іпотеку, крім передачі в оренду на строк, що не перевищує строку, за який вони зобов’язані відчужити ці земельні ділянки.

6. Забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних (складених) капіталів господарських товариств.

7. Покупець земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зобов’язаний подати декларацію про джерела надходження коштів за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди) не наданих у користування

1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди), не наданих у користування, на яких відсутні господарські будівлі і споруди та інші об’єкти нерухомого майна, здійснюється на конкурентних засадах (аукціонах), крім випадків, визначених Земельним кодексом України.

2. Стартова ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди) не може бути нижчою за її вартість, визначену на підставі експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

3. У разі відсутності схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, затвердженої в установленому порядку, продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди), не наданих у користування, на яких відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти нерухомого майна, забороняється.

Стаття 12. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі і двори

1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі і двори, що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, здійснюється цим особам за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених у встановленому законом порядку з дотриманням вимог частини другої цієї статті.

2. Розмір земельної ділянки встановлюється з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і правил, щодо їх розмірів, які забезпечать умови обслуговування та експлуатації зазначених будівель і споруд, розташованих на ній.

Стаття 13. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з розстроченням платежу

1. Договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності може бути передбачено продаж земельних ділянок з розстроченням платежу.

Розстрочення платежу надається покупцям за умови:

  • обов’язкової сплати покупцем протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;
  • встановлення заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.
  • Розрахунки з розстроченням платежу здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення садівництва) із земель державної або комунальної власності з розстроченням платежу мають громадяни України, які відповідають хоча б одній з таких умов:

  • до 1 січня 2002 року отримали ці земельні ділянки в постійне користування або оренду для ведення фермерського господарства;
  • протягом останніх п’яти років ведуть фермерське господарство або особисте селянське господарство і набувають у власність ці земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з метою створення фермерського господарства чи ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
  • є молодими спеціалістами, які мають сільськогосподарську освіту і купують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, створення особистих селянських і фермерських господарств.

3. Строк розстрочення платежу у разі продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може перевищувати двадцяти років.

4. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу у договорі купівлі-продажу обов’язково зазначається, що відповідне право переходить до набувача після сплати першого платежу.

Стаття 14. Обмеження щодо граничних площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва

1. У власності однієї особи гранична максимальна площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не може перевищувати 100 гектарів.

2. До загальної площі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, включається площа земельних ділянок, якими ця особа володіє на праві спільної часткової власності.

3. У разі успадкування земельних ділянок, та перевищенні внаслідок цього загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності громадянина України, громадянин зобов’язаний в термін до одного року з моменту набуття права власності на такі земельні ділянки привести загальну площу належних земельних ділянок до граничної максимальної площі шляхом їх відчуження.

4. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка може перебувати в оренді однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, не може перевищувати 6000 гектарів сільськогосподарських угідь на території одного району та не більше 5 відсотків площі сільськогосподарських угідь на території області.

5. Контроль за дотриманням обмежень щодо граничних площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва здійснюється відповідно до законодавства.

Стаття 15. Вимоги щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з меліоративними системами

Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій розташовані меліоративні системи, що не перебувають у його власності зобов’язаний не створювати перешкод у експлуатації таких систем та дотримуватися обмежень у використанні земельних ділянок меліорованих земель, встановлених згідно із законом.

Стаття 16. Відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення банківськими та іншими кредитними установами

1. Відчуження банківськими та іншими кредитними установами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на які перейшло до них у рахунок погашення заборгованості за договірними зобов’язаннями, проводиться протягом шести місяців з дня набуття земельної ділянки на земельних торгах. Дана норма не поширюється на державний земельний банк.

Стаття 17. Перехід права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення із багаторічними насадженнями

1. При переході права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на яких розміщені багаторічні насадження, що перебувають у власності інших осіб, право власності на такі насадження зберігається за їх власниками.

2. У разі дострокового розірвання договору оренди землі з ініціативи власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій розміщені багаторічні насадження, чи відмови набувача такої земельної ділянки у поновленні договору оренди землі, перехід права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення із багаторічними насадженнями здійснюється за умови попереднього відшкодування власнику багаторічних насаджень їх вартості (крім випадків придбання земельної ділянки власником багаторічних насаджень).

3. Відшкодування вартості багаторічних насаджень здійснюється за незалежною оцінкою майна відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Стаття 18. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб, або прав на неї

1. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства мають власники суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також співвласники земельних ділянок що перебуває у спільній власності.

2. Особа, що має намір відчужувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, зобов’язана повідомити суб’єктів переважного права на купівлю земельної ділянки шляхом опублікування оголошення у друкованих засобах масової інформації з місцевою сферою розповсюдження за місцем розташування земельної ділянки, вказавши ціну та інші умови, на яких вона її продає.
Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства не поширюється на випадки продажу таких земельних ділянок членам сім’ї фізичної особи, що є власником земельної ділянки.

3. Суб’єкти права на переважну купівлю земельної ділянки мають право упродовж одного місяця з дня опублікування оголошення, зазначеного у частині третій цієї статті, письмово заявити про свій намір придбати земельну ділянку за оголошеною ціною та внести вартість земельної ділянки в депозит нотаріуса.

4. Якщо упродовж одного місяця після опублікування оголошення про намір продажу земельної ділянки у місцевій пресі за місцем розташування земельної ділянки особи, які мають право переважної купівлі земельної ділянки, письмово не повідомлять власникові земельної ділянки про своє рішення та не внесуть вартість ділянки в депозит нотаріуса, вважається, що такі особи відмовилися від реалізації свого права.

У такому разі продавець має право відчужити земельну ділянку за оголошеними у повідомленні умовами іншій особі.

5. У разі коли намір реалізувати переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства за оголошеною ціною виявили кілька осіб, пріоритет на реалізацію переважного має орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

6. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах особа, що має право переважної купівлі, може реалізувати своє право шляхом надання згоди на ціну, на яку погодились інші учасники торгів.

7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства проданої з порушенням вимог цієї статті щодо переважного права, є недійсним (нікчемним).

Стаття 19. Ціна земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності у разі їх продажу

Ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, встановлену на час продажу відповідно до закону.

Стаття 20. Вимоги щодо купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка входить в єдиний масив та використовується в сівозміні

Продаж земельних ділянок, які входять в єдиний масив та використовуються в сівозміні, відповідно до проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, здійснюється за умови використання земельних ділянок у сівозміні до закінчення періоду ротації сівозміни.

Стаття 21. Збереження права оренди, права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення при переході права власності на неї

Перехід права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не припиняє право оренди, право користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

До нового власника такої земельної ділянки з часу набуття права власності на неї переходять права та обов’язки орендодавця за договором оренди.

Стаття 22. Заборона зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, придбаних із земель державної та комунальної власності

1. Забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, які були набуті із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня укладення договору відчуження.

2. Вимоги цієї статті поширюються на земельні ділянки, придбані із земель державної та комунальної власності з часу набрання чинності цим Законом, а також на випадки, коли такі земельні ділянки (або їх частини) в подальшому були відчужені іншим особам (крім відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону).

3. Обмеження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зазначені у частині першій цієї статті, підлягают/em>justifyь державній реєстрації в державному земельному кадастрі відповідно до закону.

4. Зміна цільового призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства після спливу терміну, зазначеного в частині першій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі затверджених в установленому законом порядку схем землеустрою відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Глава 4. Консолідація земель сільськогосподарського призначення 

Стаття 23. Способи консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення  здійснюється добровільно суб’єктами консолідації шляхом:

  • обміну земельної ділянки, розташованої у земельному масиві, на іншу рівноцінну земельну ділянку, розташовану у цьому ж або іншому масиві, згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”;
  • об’єднання суміжних земельних ділянок їх власником за технічною документацією із землеустрою відповідно до закону;
  • обміну, зміни меж, впорядкування угідь земельних ділянок за проектами землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному цим Законом;
  • іншими шляхами, які не суперечать законодавству.

2. Шляхи консолідації обираються суб’єктами консолідації самостійно.

3. Консолідація земель сільськогосподарського призначення може здійснюватися як щодо всього земельного масиву, так і його окремої частини. Здійснення консолідації зазначеної частини земель сільськогосподарського призначення здійснюється шляхами, встановленими цим Законом, для консолідації земельного масиву. 

Стаття 24. Ініціювання розроблення проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення відповідно до вимог цього Закону здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення (далі — проект консолідації земель) у випадках, коли земельний масив характеризується черезсмужжям, що призводить до економічно необґрунтованого використання земельних ділянок, розташованих у ньому.

2. Ініціаторами розроблення проекту консолідації земель можуть бути суб’єкти консолідації, яким в сукупності належить право власності на земельні ділянки, що становлять не менш як 75 відсотків земельного масиву.

3. Для отримання дозволу на розроблення проекту консолідації земель ініціатори його розроблення подають заяву до територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До заяви додаються:

  • письмове обґрунтування необхідності розроблення проекту;
  • перелік власників земельних ділянок, які ініціюють розроблення проекту, а також кадастрових номерів (за наявності), цільового призначення, площі таких земельних ділянок;
  • копії документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ініціаторів розроблення проекту;
  • інформація про встановлені обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження речових прав на них;
  • письмова згода орендарів, заставодержателів земельних ділянок на розроблення проекту (за наявності);
  • До заяви також можуть бути додані пропозиції ініціаторів щодо заходів проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Підписи ініціаторів розроблення проекту на заяві, а також підписи орендарів, заставодержателів земельних ділянок на письмовій згоді, засвідчуються нотаріально.

4. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів розглядає упродовж одного місяця подану заяву та у разі, якщо земельний масив розташований в межах населених пунктів, надсилає її органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про видачу дозволу на розроблення проекту. Разом із заявою надсилається викопіювання з кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці із зазначенням земельних ділянок, які входять до земельного масиву з відомостями про кадастрові номери (за наявності), площі земельних ділянок, їх власників та користувачів.

У разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства, вони повертаються ініціаторам до завершення терміну розгляду із обґрунтуванням причин повернення.

Стаття 25. Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення приймається упродовж одного місяця з дня отримання документів, зазначених у частині третій статті 25 цього Закону.

У разі розташування земельного масиву у межах населеного пункту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення приймають відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідний територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення надається цими органами безоплатно і діє протягом одного року з моменту його видачі.

2. Рішенням про надання дозволу на розроблення проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення визначаються:

  • орієнтовна площа земельного масиву або його частини, що підлягає консолідації;
  • земельні ділянки, розташовані у земельному масиві або його частині (із зазначенням кадастрових номерів (за наявності), площі, місця розташування таких земельних ділянок, а також відомостей про їх власників та користувачів);
  • строк розроблення проекту, який не може перевищувати трьох місяців.

3. До рішення про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення додається викопіювання із кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці із зазначенням земельних ділянок, що входять до земельного масиву (його частини), який підлягає консолідації.

4. Про прийняте рішення у десятиденний строк з дня його прийняття письмово повідомляються власники та користувачі земельних ділянок, які входять до земельного масиву (його частини), що підлягає консолідації. Письмове повідомлення здійснюється шляхом надання органом, що прийняв рішення, засвідченої копії цього рішення під розписку або надіслання такої копії цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення.

Стаття 26. Порядок розроблення та погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Розробниками проекту із землеустрою щодо консолідації земель є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензію на проведення робіт із землеустрою.

2. Правила розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель визначаються галузевим стандартом, що затверджується центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належить здійснення нормативно-правового регулювання у сфері земельних відносин.

3. Проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення передбачаються заходи щодо:

  • зміни меж земельних ділянок з метою усунення черезсмужжя, ламаності меж як цих ділянок, так і земельного масиву;
  • зміни угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
  • визначення земельних ділянок, які передбачається обміняти на рівноцінні земельні ділянки, самостійне використання яких окремо від земельного масиву неможливо або суттєво ускладнює використання інших земельних ділянок;
  • об’єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності однієї особи;
    формування земельних ділянок під польовими дорогами, які призначені для доступу до окремих земельних ділянок земельного масиву;
  • присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі, коли такі номери не були присвоєні раніше.

4. Об’єднання, зміна меж земельних ділянок, які перебувають в користуванні, заставі, здійснюється за письмовим погодженням з їх користувачами, заставодержателями. Підписи на письмовому погодженні мають бути засвідчені нотаріально.

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, межі якої були змінені, не може бути меншою нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки до проведення зміни її меж.

6. Земельний масив або його частина, сформований внаслідок затвердження проекту консолідації, має забезпечувати:

  • вільний доступ з дороги, яка розташована на межі масиву, до кожної земельної ділянки (сукупності декількох земельних ділянок, поєднаних спільними межами, які перебувають у власності однієї особи) за відсутності необхідності проходу (проїзду) через іншу земельну ділянку;
  • відсутність у складі масиву черезсмужжя, ламаності меж.

7. Земельні ділянки, що згідно з проектом передбачається обміняти, мають бути рівноцінними і розташовуватись у цьому ж земельному масиві або у суміжному земельному масиві, якщо можливості доступу до земельної ділянки не погіршаться порівняно з доступом до земельної ділянки, що обмінюється (якщо їх власниками письмово не погоджено інше).

8. Проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення підлягає погодженню власниками, орендарями, заставодержателями земельних ділянок, зміна меж, обмін, об’єднання яких передбачені проектом, або їх уповноваженими представниками.

Здійснення представництва інтересів більше ніж одного суб’єкту консолідації по одному проекту забороняється. 

Справжність підписів власників земельних ділянок або уповноважених ними осіб на письмовому погодженні засвідчується нотаріально.

9. Розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється відкрито, з наданням можливості висловити пропозиції та зауваження щодо його змісту всім суб’єктам консолідації.

10. Зауваження та пропозиції до проекту подаються суб’єктами консолідації розробникові проекту у письмовій формі.

11. З метою вироблення узгодженої позиції суб'єктів консолідації щодо заходів, які має передбачати проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, опрацювання зауважень та пропозицій до його змісту, розробник проекту зобов’язаний організовувати проведення зборів таких суб'єктів. 

12. Подання проекту на погодження здійснюється шляхом надіслання його примірника цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку.

Погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється безоплатно і діє протягом одного року з моменту його видачі.

13. Особа, яка отримала проект, зобов’язана протягом 14 днів письмово погодити проект або подати його розробникові мотивовану відмову у такому погодженні із зазначенням підстави, а також зауважень, які висловлюються до його змісту.

Під час погодження проекту орендар, заставодержатель земельної ділянки, яку згідно з проектом передбачається об’єднати з іншою земельною ділянкою, має право вимагати укладення попереднього договору оренди, застави об’єднаної земельної ділянки на умовах, на яких були укладені договори оренди, застави земельних ділянок, що підлягають обміну.

Погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється безоплатно і діє протягом одного року з моменту його видачі.

14. Розроблений та погоджений в порядку, визначеному цією статтею, проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який протягом 14 днів з дня його отримання видає висновок про відповідність проекту вимогам цього Закону та правилам розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.

У разі невідповідності проекту вимогам чинного законодавства, до завершення строку, перевірки він повертається розробнику на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням підстав його повернення .

Стаття 27. Затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення затверджується органами, які надали дозвіл на його розробку.

2. Рішенням про затвердження проекту визначаються:

  • земельні ділянки, які підлягають обміну (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, цільового призначення, нормативної оцінки земельних ділянок, серії та номерів державних актів, що посвідчують право власності на ці ділянки);
  • земельні ділянки державної чи комунальної власності, формування яких передбачено проектом (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, експертної та нормативної грошових оцінок, цільового призначення земельних ділянок);
  • земельні ділянки, межі та/або угіддя яких змінені (з визначенням кадастрових номерів земельних ділянок, їх існуючих та проектних площ, площ угідь кожної земельної ділянки);
  • розмір відшкодування збитків, завданих у зв’язку із здійсненням заходів, передбачених проектом, суб’єктам консолідації, а також третім особам;
  • інші зміни прав власності на земельні ділянки та/або користування ними в межах земельного масиву (його частини), що виникли внаслідок затвердження цього проекту.

3. У десятиденний строк з дня затвердження проекту, примірник проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, а також засвідчена копія рішення про його затвердження видаються розробником проекту кожному власнику, користувачу, заставодержателю земельних ділянок, розташованих у земельному масиві (його частині).

4. Рішення про затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення підлягає опублікуванню у місячний строк з дня його прийняття у друкованих виданнях, засновниками яких є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, на території яких розташована відповідна земельна ділянка, та безоплатному оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. 

Стаття 28. Права та обов’язки суб’єктів консолідації, яка здійснюється за проектом консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Особи, яким належить право власності на земельні ділянки, розташовані у земельному масиві, в процесі розроблення проекту консолідації мають право:

  • отримувати інформацію про заходи, які передбачається здійснити згідно з проектом;
  • подавати пропозиції, зауваження розробникові проекту консолідації щодо таких заходів;
  • оскаржувати в судовому порядку дії або бездіяльність інших суб’єктів консолідації, якщо такі дії порушують їх права та охоронювані законом інтереси.

2. Особи, яким належить право власності на земельні ділянки, розташовані у земельному масиві, зобов’язані здійснювати заходи, передбачені затвердженим проектом консолідації земель сільськогосподарського призначення.

3. Розробник проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення в процесі його розроблення зобов’язаний:

  • письмово інформувати власників, користувачів, заставодержателів земельних ділянок, які входять до земельного масиву (його частини), про заходи, що передбачається здійснити згідно з проектом;
  • роз’яснювати власникам, користувачам земельних ділянок, що входять до земельного масиву (його частини), їх права та обов’язки;
  • розглядати пропозиції, зауваження до зазначених заходів, надані власниками, користувачами земельних ділянок до моменту затвердження такого проекту;
  • організовувати на вимогу суб’єктів консолідації проведення зборів власників, користувачів земельних ділянок для обговорення зазначених заходів;
  • дотримуватись вимог цього Закону, інших вимог законодавства.

4. Розробник проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення для здійснення заходів, пов’язаних з розробленням такого проекту, має право:

  • отримувати відповідно до законодавства від органів влади та місцевого самоврядування інформацію про землі та земельні ділянки, які входять до земельного масиву, їх власників та користувачів;
  • безперешкодного доступу до земельних ділянок, розташованих у земельному масиві (його частині), що підлягає консолідації;
  • отримувати від власників, користувачів земельних ділянок, територіальних органів центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів інформацію, необхідну для розроблення проекту консолідації.

Стаття 29. Передача земель державної власності, зайнятих польовими дорогами у приватну власність в процесі консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Земельні ділянки зайняті польовими дорогами, які підлягають передачі у приватну власність, визначаються проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.

2. Власники земельних ділянок, розташованих у земельному масиві (його частині), що підлягає консолідації, мають право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок державної та комунальної власності під польовими дорогами для обслуговування цих земельних ділянок (крім доріг, які обмежують земельні масиви). Надання зазначених земельних ділянок у власність, користування іншим особам забороняється, крім випадків їх надання в оренду особам, які є орендарями земельних ділянок, доступ до яких здійснюється через земельні ділянки під польовими дорогами.

Землі під дорогами, призначеними для обслуговування декількох земельних ділянок, передаються їх власникам у спільну часткову власність.

3. Безоплатне надання земельних ділянок, зазначених у цій статті, здійснюється понад норми безоплатної приватизації, визначені у статті 121 Земельного кодексу України.

4. Розмір та конфігурація земельної ділянки, що безоплатно передається у власність згідно із цієї статтею, визначається з дотриманням вимог щодо:

  • забезпечення вільного доступу до земельної ділянки безпосередньо з доріг, які розташовуються на межі земельного масиву, за
  • відсутності необхідності проходу (проїзду) через інші земельні ділянки;
  • забезпечення можливості доступу до інших земельних ділянок.

5. Безоплатна передача у власність земельних ділянок в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Стаття 30. Порядок здійснення заходів, передбачених проектом консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Затверджений проект консолідації земель є підставою для здійснення таких заходів:

  • укладення договорів обміну земельних ділянок, яка ним передбачена;
  • державної реєстрації земельних ділянок, формування яких передбачено проектом;
  • внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну меж та/або угідь земельних ділянок;
  • передачі у приватну власність земельних ділянок державної та комунальної власності, зайнятих польовими дорогами,
  • призначеними для обслуговування земельних ділянок земельного масиву;
  • присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі, коли такі номери не були присвоєні раніше;
  • інші заходи, передбачені проектом землеустрою щодо консолідації, які не суперечать вимогам чинного законодавства.

Здійснення заходів, передбачених проектом консолідації, здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

2. Обмін, зміна меж земельних ділянок, які перебувають у заставі, оренді, є підставою для внесення змін до договорів застави, оренди земельних ділянок в частині відомостей про орендодавця, заставодавця, а також відомостей про земельні ділянки, які є об’єктом оренди, застави.

3. Кадастрові номери земельних ділянок, межі яких були змінені за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, не скасовуються, а до Державного земельного кадастру вносяться відомості про такі зміни.

Сторінка: 1 2 3 4

Категорія: Законодавство | Додав: nazemli (09.12.2011)
Переглядів: 7857 | Теги: Державний земельний кадастр, про ринок земель, Земельний кодекс, закон України, державний земельний банк, земля | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
На землі© 2024
Пошук
Хмаринка
законодавство аграрний сектор крупнотоварне виробництво оптовий ринок сільськогосподарської вартість земель оцінка землі фермерське господарство ціна землі земельна реформа торгівля землею ринок земель Державий земельний кадастр аграрні відносини Мінагрополітики Політика присяжнюк пропозиції про ринок земель державний земельний банк Державний земельний кадастр обговорення земля закон України мораторій на продаж землі проект закону ринок державний акт держкомзем договір оренди земельна ділянка Пай сертифікат на право власності на зе продаж землі. аграрії продаж землі кадастр мораторій проект Земельний кодекс земельний кадастр ринок землі
Друзі сайту

При частковому чи повному копіюванні гіперпосилання на сайт На землі обовязкове.
Карта сайту