Вівторок, 16.04.2024, 07:42
На землі
Головна Мій профільРеєстрація ВихідВхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Технологія [0]
Законодавство [16]
Наше опитування
Скільки у Вас гектарів землі?
Всього відповідей: 19
Форма входу
Статистика
 Матеріали
Головна » Статті » Законодавство

Земельний Кодекс України (Частина 6)

Сторінки: 1  2  3  4  5  6  7  8  9

Стаття 137. Оголошення про проведення земельних торгів 

1. Земельні торги проводяться не раніше 30 днів з моменту опублікування у пресі офіційної інформації про виставлення на земельні торги земельних ділянок, а також розміщення на земельних ділянках рекламних щитів з офіційною інформацією про об'єкт продажу (лот).

2. Офіційна інформація про об'єкт продажу (лот) повинна містити відомості про: 

  • розміри земельної ділянки; 
  • цільове призначення, а для містобудівних потреб - також види використання (пріоритетні та допустимі); 
  • умови продажу та стартову ціну; 
  • місце і час проведення торгів; 
  • містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; 
  • найменування та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з технічним паспортом об'єкта продажу (лота).

3. Організатором земельних торгів є орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи орган місцевого самоврядування, чи державний орган приватизації, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, призначеної для продажу, або державний виконавець відповідно до рішення суду. Проведення земельних торгів здійснює юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) на проведення земельних торгів, на підставі договору з відповідним органом державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим чи органом місцевого самоврядування, чи державним органом приватизації.

4. Організатор земельних торгів має право відмовитися від їх проведення не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення з обов'язковою публікацією офіційної інформації про скасування земельних торгів із зазначенням причини скасування.

5. Земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом. 

Стаття 138. Визнання земельних торгів такими, що не відбулися 

Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі: 

  • відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; 
  • якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки; 
  • несплати в установлений термін переможцем земельних торгів належної суми за придбану земельну ділянку. 

Стаття 139. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду 

1. У разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону. 

2. Звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у випадках, коли у власників таких ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернене стягнення, якщо інше не запропоновано власником земельної ділянки. 

Глава 22. Припинення прав на землю

Стаття 140. Підстави припинення права власності на земельну ділянку 

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:
  • добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; 
  • смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; 
  • відчуження земельної ділянки за рішенням власника; 
  • звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; 
  • відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; 
  • конфіскація за рішенням суду; 
  • невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. 

Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою 

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 
  • добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 
  • вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 
  • припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
  • використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; 
  • використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 
  • систематична несплата земельного податку або орендної плати; 
  • набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 
  • використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. 
Стаття 142. Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою 

1. Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. 

2. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. 

3. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. 

4. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. 

Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку 

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: 
  • використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 
  • неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; 
  • конфіскації земельної ділянки; 
  • примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
  • примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; 
  • невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. 

Стаття 144. Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства

1. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк. 

2. У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою. 

3. Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку. 

Стаття 145. Припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати 
на праві власності

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. 

2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. 

3. Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду. 

Стаття 146. Викуп земельних ділянок для суспільних потреб

Викуп земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Стаття 147. Примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності 

Підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.

Стаття 148. Конфіскація земельної ділянки

Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. 

Стаття 149. Порядок вилучення земельних ділянок

1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

2. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. ( Додатково див. частину четверту статті 75 Закону N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003 ) 

3. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються(викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. 

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб.

5. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: 

  • сільськогосподарського використання;
  • ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; 
  • будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті. 

6. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. 

7. Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті. 

8. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, у межах сіл, селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті, а також погоджує вилучення таких земель районними державними адміністраціями на їх території для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо).

9. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні,  ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу. 

10. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку. 

Стаття 150. Особливо цінні землі та порядок їх вилучення

1. До особливо цінних земель відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

2. Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за 
постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. 

3. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад. 


Сторінки: 1  2  3  4  5  6  7  8  9

Категорія: Законодавство | Додав: nazemli (14.02.2012)
Переглядів: 2667 | Теги: ринок землі, ринок, мораторій на продаж землі, земельний кадастр, Земельний кодекс, ринок земель, земля | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
На землі© 2024
Пошук
Хмаринка
законодавство аграрний сектор крупнотоварне виробництво оптовий ринок сільськогосподарської вартість земель оцінка землі фермерське господарство ціна землі земельна реформа торгівля землею ринок земель Державий земельний кадастр аграрні відносини Мінагрополітики Політика присяжнюк пропозиції про ринок земель державний земельний банк Державний земельний кадастр обговорення земля закон України мораторій на продаж землі проект закону ринок державний акт держкомзем договір оренди земельна ділянка Пай сертифікат на право власності на зе продаж землі. аграрії продаж землі кадастр мораторій проект Земельний кодекс земельний кадастр ринок землі
Друзі сайту

При частковому чи повному копіюванні гіперпосилання на сайт На землі обовязкове.
Карта сайту