<<На початок

Стаття 29. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок 

  1. Відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру до здійснення державної реєстрації цих прав. 

Відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникає право суборенди, сервітуту, або уповноважених ними осіб. 

2. Для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, заявник подає Державному кадастровому реєстратору територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у містах Києві та Севастополі, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення, районі:

• заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; 
  
• документи, на підставі яких виникає відповідне право суборенди, сервітуту, із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється відповідне речове право; 
  
• електронний документ, що містить інформацію про зміст документації із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється відповідне речове право; 
  
• документ, що підтверджує оплату послуг з внесення відомостей до Державного земельного кадастру. 
  

3. Відповідний Державний кадастровий реєстратор протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства і за результатами перевірки вносить інформацію про межі відповідної частини земельної ділянки до Поземельної книги або надає заявнику письмову мотивовану відмову у такому внесенні. 

4. Відмова у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: 

• земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; 
  
• заявником подано документи, передбачені цією статтею, не в повному обсязі; 
  
• подані документи не відповідають вимогам законодавства; 
  
• із заявою про державну реєстрацію звернулася неналежна особа. 
  

5. У разі надання відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстави, визначеної абзацом другим частини четвертої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. 

6. Запис про внесення відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, в автоматизованому порядку виключається з Поземельної книги у разі, якщо протягом року з дня внесення таких відомостей відповідне право суборенди, сервітуту не було зареєстровано. 

7. На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, органом, що здійснив їх внесення, заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Стаття 30. Інформаційна взаємодія органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав 

1. Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки надає органу державної реєстрації прав інформацію про: 

• державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); 
  
• кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; 
  
• кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі. 
  

Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав доступ до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

2. Орган державної реєстрації прав одночасно з державною реєстрацією речового права на земельну ділянку надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформацію про: 

а) суб'єкта права власності на земельну ділянку: 

• для фізичних осіб (громадян України, іноземців, осіб без громадянства): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо); 
  
• для юридичної особи (резидента та нерезидента): найменування юридичної особи; податковий номер; 
  
• для територіальної громади: відомості про територіальну громаду села, селища, міста, району у місті; найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого самоврядування; 
  
• для держави: відомості про державу Україна; найменування органу державної влади, що здійснює управління нерухомим майном; податковий номер органу державної влади; 
  

б) суб'єкта речового права на земельну ділянку: 

• для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності); податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); реквізити документа, що посвідчує особу (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо); 
  
• для юридичної особи (резидента та нерезидента): найменування юридичної особи; податковий номер; 
  
• для органів місцевого самоврядування: найменування органу місцевого самоврядування; податковий номер органу місцевого 
  
• самоврядування;
  
• для органів державної влади: найменування органу державної влади; податковий номер органу державної влади; 
  

в) державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, права користування (сервітут) земельної ділянки, права постійного користування, права оренди (суборенди) земельною ділянкою; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій); 

г) дату державної реєстрації, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням відомостей про її кадастровий номер та орган, що здійснив державну реєстрацію. 

3. Порядок надання інформації, визначеної у частинах першій та другій цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

Стаття 31. Інформаційна взаємодія Державного земельногокадастру, містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів та інших інформаційних систем 

Для забезпечення ведення Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів та 

інших інформаційних систем Кабінет Міністрів України затверджує Порядок інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними 

системами, а також перелік відомостей, обмін якими може здійснюватися в порядку такої взаємодії. 

Стаття 32. Порядок внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі державного кордону України,   межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, економічну оцінку земель, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами 

1. Відомості про межі державного кордону України, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, економічну оцінку земель, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці та про затвердження документації із землеустрою, документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей. 

Рішення подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру, разом з електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель. 

2. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у такому внесенні здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідної документації, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення цих дій. 

3. Підставою для відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, є: 

• подання документів, передбачених частиною першою цієї статті, не в повному обсязі; 
  
• невідповідність поданих документів вимогам законодавства. 
  

4. На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі державного кордону України, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих в межах територій адміністративно-територіальних одиниць, економічну оцінку земель, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, Державним кадастровим реєстратором безоплатно видається органу, який прийняв відповідне рішення, витяг з Державного земельного кадастру. 

Стаття 33. Облік кількості та якості земель 

1. Облік земель у Державному земельному кадастрі здійснюється за кількістю та якістю земель і земельних угідь. 

2. Облік кількості земель та якості земельних угідь ведеться щодо власників і користувачів земельних ділянок. 

3. Облік кількості земель відображає дані, що характеризують земельні ділянки за площею, складом земельних угідь відповідно до затвердженої класифікації, розподілом земель за власниками (користувачами). 

4. Облік якості земельних угідь відображає дані, що характеризують землі за природними і набутими властивостями, впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів. 

5. Відомості щодо кількості та якості земель узагальнюються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. 

Узагальнена інформація про кількість та якість земель безоплатно надається органам державної влади та органам місцевого самоврядування відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру. 

Стаття 34. Кадастровий план земельної ділянки 

1. На кадастровому плані земельної ділянки відображаються: 

• площа земельної ділянки; 
  
• зовнішні межі земельної ділянки (із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності); 
  
• координати поворотних точок земельної ділянки; 
  
• лінійні проміри між поворотними точками меж земельної ділянки; 
  
• кадастровий номер земельної ділянки; 
  
• кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності); 
  
• межі земельних угідь; 
  
• межі частин земельних ділянок, на які поширюється дія обмежень у використанні земельних ділянок, права суборенди, сервітуту; 
  
• контури об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці. 
  

Таблиці із зазначенням координат усіх поворотних точок меж земельної ділянки, переліку земельних угідь, їх площ, відомостей про цільове призначення земельної ділянки та розробника документації із землеустрою на земельну ділянку є невід'ємною частиною кадастрового плану земельної ділянки. 

2. Кадастровий план земельної ділянки складається при формуванні земельної ділянки у паперовій та електронній (цифровій) формі. 

3. Порядок складання та затвердження вимог до оформлення кадастрових планів земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

4. У разі зміни відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, власнику (користувачу) земельної ділянки за його заявою Державний кадастровий реєстратор видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, складовою частиною якого є кадастровий план, що містить внесені відомості. 

Стаття 35. Кадастрова карта (план) 

1. Кадастрова карта (план) ведеться для актуалізованого відображення у часі об'єктів Державного земельного кадастру у межах кадастрового кварталу, кадастрової зони, у цілому в межах території адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, місто, район, область, Автономна Республіка Крим). 

2. Кадастрова карта (план) ведеться в електронній (цифровій) формі. 

3. Зміст та вимоги щодо відображення інформації на кадастровій карті (плані) встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру. 

4. Складовою частиною кадастрової карти (плану) є індексна кадастрова карта (план), порядок складання якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

5. Викопіювання з кадастрової карти (плану) може бути надане фізичним та юридичним особам. Порядок надання такого викопіювання встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру. 

Стаття 36. Оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру 

1. На офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: 

а) межі адміністративно-територіальних одиниць; 

б) кадастрові номери земельних ділянок; 

в) межі земельних ділянок; 

г) цільове призначення земельних ділянок; 

ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права); 

д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок; 

е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель; 

є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок; 

ж) земельні угіддя; 

з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; 

и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру; 

і) бонітування ґрунтів. 

2. Відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру. 

3. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації, яка відповідно до цієї статті надається безоплатно, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень. 

4. Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей Державного земельного кадастру, оприлюднених на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, зазначених у пунктах "а"-"е" частини першої цієї статті, здійснюються безоплатно, а відомостей, зазначених у пунктах "є"-"і" частини першої цієї статті, - за плату, розміри якої встановлюються Кабінетом Міністрів України. 

Стаття 37. Виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру 

1. У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районі (місті), який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. 

Виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення, здійснюється за плату, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

2. У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу. 

3. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. 

4. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. 

5. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду. 

6. Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок. 

Стаття 38. Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру 

1. Відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: 

• витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 
  
• довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; 
  
• викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру. 
  

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання. 

Доступ до Державного земельного кадастру надається банкам та особам, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий Державним кадастровим реєстратором будь-якого територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районі (місті). 

При здійсненні нотаріальних дій видача витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється також нотаріусами. Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

При вчиненні правочину щодо земельної ділянки особа, визначена у частині п'ятій цієї статті, може отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у Державного кадастрового реєстратора або доручити отримати цей витяг нотаріусу. 

2. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. 

  Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів). 

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви. 

3. Відомості Державного земельного кадастру надаються на платній основі, крім випадків, визначених цим Законом. 

Для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі. 

• Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки надає відповідному органу місцевого самоврядування, місцевій державній адміністрації інформацію про: 
  
• державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); 
  
• кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; 
  
• кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі. 
  

4. Порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

5. На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право: 

• власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи; 
  
• спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, або уповноважені ними особи; 
  
• особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи; 
  
• органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом; 
  
• особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт, для виконання зазначених робіт. 
  

З метою дотримання правил добросусідства особа, якій належить речове право на земельну ділянку, має право на отримання відомостей про земельну ділянку, передбачених частиною першою статті 25 цього Закону. 

6. Відомості Державного земельного кадастру, які містять інформацію, що є державною таємницею, надаються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну таємницю" ( 3855-12 ). 

Інші відомості Державного земельного кадастру є відкритою інформацією, крім випадків, визначених законом. 

7. Для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: 

• заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; 
  
• документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); 
  
• документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника). 
  

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Такі заяви розглядаються у позачерговому порядку. 

Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. 

Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа. 

Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: 

• у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; 
  
• із заявою звернулася неналежна особа; 
  
• документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом. 
  

Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру. 

8. Право на отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них мають: 

• щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на цю земельну ділянку; 
  
• щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи. 
  
• Отримання засвідчених копій документів Державного земельного кадастру та витягів з них здійснюється в порядку, визначеному частиною сьомою цієї статті. 
  

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право на отримання засвідчених копій усіх документів Державного земельного кадастру та витягів з них, якщо це пов'язано із здійсненням ними повноважень, встановлених законом. 

9. Витяг з Державного земельного кадастру підписується Державним кадастровим реєстратором та посвідчується його печаткою. 

10. Користування відомостями Державного земельного кадастру, оприлюдненими на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, здійснюється відповідно до статті 36 цього Закону. 

Розділ V. ГАРАНТІЇ ДОСТОВІРНОСТІ ВІДОМОСТЕЙ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ 

Стаття 39. Відповідальність у сфері Державного земельного кадастру 

1. Виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт,  посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом. 

2. Дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом. 

3. Шкода, заподіяна Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню за рахунок держави у порядку, встановленому законом. 

Розділ VI. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕДЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПЛАТА ЗА ПОСЛУГИ ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ 

Стаття 40. Фінансове забезпечення ведення та функціонування Державного земельного кадастру 

1. Фінансове забезпечення ведення та функціонування Державного земельного кадастру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також за рахунок справляння плати за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання відомостей з Державного земельного кадастру. 

Стаття 41. Плата за внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання відомостей з Державного земельного кадастру 

1. За внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них, надання відомостей з Державного земельного 

кадастру справляється плата.

Перелік, розміри, порядок справляння та використання плати встановлюються Кабінетом Міністрів України. 

2. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені законами або прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, здійснюється безоплатно. 

Розділ VII. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року, крім:

• пунктів 2, 3, підпунктів "а", "г", "ґ" підпункту 2, підпункту "б" підпункту 3, підпунктів 4, 6 пункту 5, пунктів 6-12 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону; 
  
• статті 36, підпунктів "д", "е", "є" підпункту 2, абзаців першого - третього підпункту "а", підпункту "г" підпункту 3, підпункту "а" підпункту 7 пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2013 року. 
  

2. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. 

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). 

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. 

3. Установити, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння. 

4.nbsp;/p> У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. 

Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2012 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальними органами відповідно їх до повноважень. 

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів письмово безоплатно повідомляють власників (користувачів) земельних ділянок. 

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122): 

а) доповнити статтею 53-6 такого змісту: 

"Стаття 53-6. Порушення законодавства про Державний земельний кадастр 

  Порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей, -

тягнуть за собою накладення штрафу на державних кадастрових реєстраторів від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених частиною першою цієї статті, - 

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"; 

б) статтю 221 після цифр "53-5" доповнити цифрами "53-6"; 

в) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "51-2" доповнити цифрами "53-6"; 

2) у Земельному кодексі України ( 2768-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27): 

а) у частині першій статті 60 слова "у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під" замінити словами "встановлюються"; 

б) доповнити статтею 79-1 такого змісту: 

"Стаття 79-1. Формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав 

1. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. 

2. Формування земельних ділянок здійснюється: 

• у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; 
  
• шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; 
  
• шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності, яке здійснюється у процесі розмежування земель державної та комунальної власності. 
  

3. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. 

4. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. 

5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. 

6. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. 

7. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. 

8. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. 

9. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. 

10. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. 

11. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру. 

12. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь"; 

в) частину четверту статті 86 виключити; 

г) назву, частини першу і другу статті 110 викласти у такій редакції: 

"Стаття 110. Поняття обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження прав на земельну ділянку 

1. На використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. 

Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. 

2. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень"; 

ґ) статтю 111 викласти в такій редакції: 

"Стаття 111. Обтяження прав на земельну ділянку, обмеження у використанні земель 

1. Обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження. 

2. Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель: 

а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків; 

б) заборона на провадження окремих видів діяльності; 

в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту; 

г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги; 

ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; 

д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку. 

3. Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом. 

4. Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. 

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені. 

5. Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру"; 

д) в абзаці п'ятому частини першої статті 123: 

слова "технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою" замінити словами "технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки"; 

доповнити абзац реченням другим такого змісту: "В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою"; 

е) статтю 126 викласти в такій редакції: 

"Стаття 126. Оформлення речових прав на земельну ділянку

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( 1952-15 ); 

є) пункт "є" частини першої статті 184 виключити; 

ж) частину першу статті 193 викласти в такій редакції: 

"1. Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами"; 

з) статті 196, 197, 202-204 викласти в такій редакції: 

"Стаття 196. Склад відомостей Державного земельного кадастру 

Склад відомостей Державного земельного кадастру визначається законом. 

Стаття 197. Кадастрове зонування 

Кадастровим зонуванням є встановлення меж кадастрових зон і кварталів"; 

"Стаття 202. Державна реєстрація земельних ділянок 

1. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. 

Стаття 203. Облік кількості та якості земель 

1. Облік кількості земель - відображення у відомостях і документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами. 

2. Облік якості земель - відображення у відомостях і документах даних, які характеризують земельні угіддя за природними і набутими властивостями, що впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів. 

Стаття 204. Ведення Державного земельного кадастру 

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону"; 

и) у тексті Кодексу ( 1952-15 ) слова "адміністративно-територіальне утворення" у всіх відмінках і числах замінити словами "адміністративно-територіальна одиниця" у відповідному відмінку і числі; 

3) у Законі України "Про землеустрій" ( 858-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 36, ст. 282; 2009 р., N 29, ст. 396, N 47-48, ст. 719; 2010 р., N 5, ст. 40; із змінами, внесеними законами України від 17 лютого 2011 року N 3038-VI ( 3038-17 ) та від 3 березня 2011 року N 3123-VI) ( 3123-17 ): 

а) у частині другій статті 25: 

пункт "і" викласти в такій редакції: 

"і) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок"; 

доповнити пунктом "й" такого змісту: 

"й) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди,  сервітуту"; 

б) статтю 26 доповнити частиною четвертою такого змісту: 

"Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, його територіальних органів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором"; 

в) доповнити статтею 55-1 такого змісту: 

"Стаття 55-1. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту 

Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. 

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає: 

а) пояснювальну записку; 

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; 

в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; 

г) матеріали польових геодезичних робіт; 

ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту";

й) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди,

Сторінки: 1 2 3